До середини XVIII століття в сполученні національних традицій і досвіду європейської архітектури зложився своєрідний стиль російського барокко. У ньому сполучаються пишна нарядність інтер’єрів, прикрашених розписом і позолоттю, різьбленням і ліпниною, колонами й стельовими плафонами, мармуровими сходами й скульптурою, з ясністю й простотою загальної архітектурної композиції.
Святкове сполучення блакитного кольору стін з позолоченими деталями й білою ліпниною створювало типовий для російської палацової архітектури того часу образ. Характерна риса декору російських палаців - дерев’яне різьблення.
Стилю рококо у Франції не призначено було проіснувати більше декількох десятиліть. Наприкінці сторіччя його поміняє знову, що повернувся класицизм.
В інтер’єрах того часу вже немає помпезної величавості. У період Французької революції капітальне будівництво майже припинилося й відновило тільки в період наполеонівської імперії, що в архітектурі й інтер’єрах, виразилася у твердості деталей і холодному блиску декору.

This entry was posted on понеділок, Лютий 16th, 2009 at 4:04 and is filed under Після об'єднання двох квартир. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.